Одна з головних проблем дитячого футболу - БАТЬКИ!

Часто, через батьків з*являється ціла купа проблем - стосунки тренерів з батьками, дітей з тренерами. Часом, батьки перестають бачити в дітях дітей і відносини псуються. Є поширена думка - якщо дитина не прогресує, то в цьому винний тренер. Непідготовлені тренери часто починають помилятися під психологічним тиском. Бувають також неввічливі батьки, які після тренувань люблять повчати. Спочатку, ми їх попереджаємо. А потім- прощаємось з ними. Бувають кмітливі п*ятирічні хлопчики. Ніжки швидкі, голова світла, приємно дивитися. І раптом, втручається батько, кричить на нього збоку і не дає змоги робити те, що він хоче. Тренер, що терпить подібне відношення - не тренер. А батько, що втручається - психологічно калічить свою дитину. Як можна взагалі що-небудь пояснювати про тактику п*ятирічному? Батько і себе не здатен пригадати у цьому віці. В Данії є відомий клуб "Брондбю", найкраща школа країни. Ось він бере участь у турнірі. А батьки їдуть туди окремо-у них свій автобус. Поселяються вони теж окремо, в інший готель. Під час матчів вони не мають права підходити до футболістів- знаходяться на інший стороні поля. Якщо хочеш пригостити свою дитину яблуком чи водою, то несеш фрукт чи воду не лише своїй дитині, але й кожному гравцю. Заборонено брати з собою дорогі телефони, дороге екіпірування.Виділятися у матеріальних можливостях не можна. Так вони бережуть дитячу психіку. Ніщо не повинно заважати вийти і грати дитині так,як вона вважає за потрібне. Ось він отримав м*яч, і рішення приймає він, а не мама з татом. Якщо набридливий батько все ж вмішався в гру, все, - йому говорять "до побачення". У нас тепер батько може прийти до школи та розбиратися з вчителькою. Тим більше,у футболі у нас всі розбираються.