top of page

Президент ХОФБ Денис Поворознюк: завдяки баскетболу студенти вестимуть здоровий спосіб життя

Президент Хмельницької обласної федерації баскетболу Денис Поворознюк в інтерв'ю прес-службі

ФБУ розповів про розвиток баскетболу на Хмельниччині.

- Хочемо зробити стрітбольні майданчики у Хмельницькому, новий мер надав місце і запропонував – ми заасфальтуємо, а ви конструкції встановіть. Я читав про плани ФБУ створити 1000 баскетбольних майданчиків і приїхав до генерального секретаря ФБУ Володимира Драбіковського підтвердити наше бажання увійти до списку тих, де встановлять майданчики.

Складніше було тоді, коли у Хмельницькому щось баскетбольне було днем з вогнем не знайти. Хмельницький осередок ФБУ почав співпрацю з обласним управлінням Мінмолодьспорту на початку 2015-го року. У нас молода федерація. Коли прийшли до облуправління нам сказали зробити кошторис, розробити календарний план. Сума на проведення заходів склала півмільйона гривень. Але нам сказали, якщо до цього 10 років використовували 40 тисяч гривень на баскетбол, а в останньому році запланували 40, а виділили тільки 20 тисяч, ми зрозуміли, що ніхто тобі такі гроші не дасть. Але таки виділили 70 тисяч гривень. У нас заявлені три команди на дитячу лігу. Це дівчата і юнаки 2000 року і 2003-го року народження. Грають у дитячій лізі, у них є повністю фінансування на цей рік. На 2015-й. У них були усі тури профінансовані. Я думаю, це великий здобуток, що діти не їздять за кошти батьків, як це було у попередні роки.

Коли дізналися про новий формат проведення СБЛУ, хотіли зібрати якомога більше команд. Співпрацювали з дванадцятьма студентськими командами. І коледжів, і університетів. Але, нажаль, зуміли зібрати тільки третю частину з цих дванадцяти, тобто у нас грало 4 команди. Якось люди не хочуть, не зацікавлені. Я шукав варіанти, як їх зацікавити. Ми розробили своє положення в області, щоб зацікавити їх якимось очками, тощо, але люди на місцях, в університетах, нажаль не хочуть геть нічого робити. Не знаю, чому це так, і коли будуть якісь зміни у цій державі, щоб люди створювали секції з баскетболу у себе в університетах. Я думаю, студенти із задоволенням пішли б на ці секції і займалися. Але потрібна хоча б одна людина, яка буде приділяти цьому час, приходити на тренування, ходити до свого керівництва домовлятися, щоб їм виділили хоч якісь кошти виїхати на змагання.

- Але на першому етапі СБЛУ не треба нікуди виїздити. - У цьому і основний момент. У нас в області є ВИШі у самому Хмельницькому та у Кам'янці-Подільському. І розмовляв я з Кам'янець-подільським педагогічним університетом, щоб вони взяли участь у студентській лізі. Але вони відповіли, що немає ким грати, тобто у них є два три хлопця, і все. Не захотіли, чи як!

- Може у цьому ВИШі тільки дівчата вчаться, це ж педуніверситет? - Ні, і дівчата, і хлопці є. Але, команду, говорять, ми е можемо зібрати. Хоча в них є команда, яка грає у Першій лізі, група Захід. Баскетбольна чоловіча команда. Там є людина - Андрій Бойко. Він любить баскетбол, вкладає свої гроші, запрошує туди гравців, в ту команду. Але, ви розумієте, це окремий проект. А дитячого тренера, який працював би з початковим рівнем, немає. Основа баскетболу – це розвиток дитячо-юнацького спорту. Там є декілька тренерів, але це люди радянської формації. У них старі підходи, треба щось нове. Перш за все потрібно бажання. Наприклад, ми проводили влітку "Хмельницький Баскетбол Кемп" в одному з таборів. Зібрали близько шістдесяти дітей з Хмельницької області, запросили голову тренерської ради ФБУ Дмитра Базелевського, а ще Ігоря Харченка. Протягом трьох днів вони давали майстер-класи у цьому таборі для дітей. І я говорив Базелевському, що основна проблема – це люди, які будуть працювати з цими дітьми. Дмитро мені відповів, що на початковому етапі не потрібно, щоб це був професійний баскетболіст, професійний тренер. Це просто має бути людина, яка прийде і зацікавить цих дітей. Щоб прийшла людина, гралася з цими дітками, щоб вони прийшли сьогодні на тренування, і у них було бажання прийти наступного разу, ще раз, ще раз і ще раз.

- Якщо ви кажете, що головне – це розвиток дитячого баскетболу, то це ж скільки років має пройти, аби ці діти стали студентами і самі зініціювали створення у своєму ВИШі баскетбольної команди? - Зараз на початковому етапі ніхто не говорив про якість команд у Студентській Лізі. Говорилося про масовість цього заходу. Але все одно люди не зацікавлені. Я навіть не знаю, як їх мотивувати, викладачів фізичної культури. В кожному університеті є людина, яка відповідає за певний напрям. Один викладач - за футбол, другий - за баскетбол. Тобто закріплений за кожним. Яким чином їх мотивувати, щоб вони хотіли створювати цю команду? Фінансово, можливо. Але знову ж таки, звідки брати ці кошти? Люди з грошима звертають увагу на продукт, який спочатку треба створити. Хоча, думаю, якщо дадатково доплачувати 300-400 грн. до зарплатні, можливо тренер був би зацікавлений.

- Можете навести приклад ВИШу, який зацікавлений у розвитку баскетболу, і той, де ви не знайшли порозуміння з керівництвом? Кам'янець-Подільський педагогічний ви називали, де ще не хочуть? - Не те, що у Кам'янці-Подільському не хочуть. Вони сказали, давайте цього року витримаємо паузу, а на наступний ми заявимося. Ми намагалися залучити студентів до цього університету у цьому році. Тобто, провел відбір, запрошували, щоб туди приїздили абітурієнти, які шукають варіант отримати освіту. Говорили їм – є команда, яка грає у першій лізі, група Захід. Ось такі є умови, розповідали про факультети, на кого можна вивчитися, але бажаючих виявилося небагато. Тих, хто люблять баскетбол і хочуть вчитися у Кам'янці. Я не знаю, чим це аргументувати, але ми кроки такі робили, ми йшли назустріч. Розповідали про подію в інтернеті, зокрема і на сайті ФБУ, хотіли її розкрутити, щоб люди знали, що є така можливість. Загалом до команди вдалося залучити декілька гравців з Маріуполя, з Білої Церкви, але щоб створити студентську, кажуть – на цей рік не має можливості. Маємо надію, що у наступному році вони дотримаються слова.

- Розкажіть, будь-ласка, про переможців хмельницького етапу СБЛУ. - Перше місце посіла команда Національної академії державної прикордонної служби України. Там проблем немає абсолютно, військова організація дається взнаки. Але є у цій команді і хлопці, які вже пограли у дитячих лігах, просто поступили в академію сюди. Доволі непогана команда, усі фізично розвинуті. А головне, у них дуже велике бажання грати. На другому місці у нашій групі – Хмельницький університет управління та права. Лозинський Сергій Валентинович там тренер. Це вже цивільні студенти, а прикордонників тренує Багас Олег Петрович. Завдячуючи йому і булла створена ця команда. Це військові люди, з ними є багато питань, щоб їх випускали з академії на змагання. Ми зі свого боку також зробили усе, що могли, що нас просили. Писали листи, звернення і нам пішли назустріч. Але знову ж таки повертаємось до того, що у ВИШі є людина, яка хоче, щоб у ньому була баскетбольна команда. Тобто є зацікавлена особа. Третє місце посіла команда Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії і четвертими були Хмельницький педагогічний колледж,

- Від вас переможець відібрався на другий етап СБЛУ. Якщо доведеться виїхати на змагання до іншого міста, виїде? - Ми розмовляли з Андрієм Мазуркевичем (очолює студентський напрям в ФБУ – ред.). Він повідомив, якщо в інших регіонах грають по 8-10 команд, від них продовжують боротьбу по дві команди. У вас взяли участь чотири і буде несправедливо, якщо від вас поїдуть також дві команди. Визначилися, що Хмельниччину представлятиме одна команда. Хлопці готові їхати, тим більше, що Федерація допоможе з проживанням, харчуванням, а вони тільки мають витратити кошти на проїзд.

- Прикордонники готові? Їх відпустять? - Так, вже є певні домовленості, там є один ньюанс. У них мав бути випуск ближче до травня-місяця, але у зв'язку з подіями у країні четвертий курс, який випускається, може випуститися у березні місяці. І я не знаю, як воно буде. Андрій Мазуркевич сказав, що півфінальна частина запланована на другу частину березня, а мені дуже хотілося б, щоб ці хлопці взяли участь у цьому півфіналі, але якщо так складуться обставини, то їх відправлять на службу – на кордон. Тоді спробуємо зробити, що до людей, які залишаться у команді, додамо новачків. Бо у регламенті написано, що ми можемо з іншої команди додати декілька гравців. База залишиться їхня, команда називається прикордонники, але додамо кілька хлопців з інших ВИШів, що грали на першому етапі. Зараз у них повноцінна команда – 12 гравців.

А яка була домовленість з представником прикордонників? Він сказав мені: ми візьмемо участь в СБЛУ, якщо ви прийдете до нас і відсудите півфінал і фінал. Тобто, їхніх внутрішніх змагань в Академії. У такій атмосфері я напевно, не знаходився ніколи. Коли грав третій курс проти четвертого, біля лицевих ліній, за три чотири метри від периметру майданчика вболівали 50 курсантів з одного боку, і 50 – з іншого. І коли зайшов полковник, підняв фуражку і взмахнув нею, стіни, вікна, все дрижало! Я був у захопленні! У мене мурашки по спині побігли від такої атмосфери. Отже, прикординники утворили квартет з іншими учасниками і перший етап ми провели у два кола. І в останній грі Хмельницький університет управління та права і прикордонна академія визначали між собою, хто з них стане чемпіоном. Так само запросили з академії курсантів, щоб вони відвели душу на трибунах. Із залом у нас проблем не було. Ми грали на майданчику Політехнічного колледжу, там нам було легшее домовитися з орендою залу. Як такий зал ДЮСШ у нас тільки один у місті. З орендою для проведення чи то міських змагань, чи то обласних є свої питання. Потрібно шукати кошти на оренду, або шукати підходи на керівників. Але знову ж таки, якщо людина, скажімо, теніс проводить і платить, а ми звертаємось, щоб безкоштовно, то не завжди можемо домовитись. Але намагаємося шукати спонсорів, щоб усі залишилися задоволені.

- У 2016-му ви плануєте збільшити кількість студентських команд у Хмельницькому? - Я зі свого боку зроблю усе, щоб збільшити цю кількість, яка була цього року. Національний Університет з тих чи інших причин не приймав участь, думаю, зможемо вдвічі збільшити кількість учасників.

- Як ви ставитеся до ініціативи ФБУ приділяти більше уваги студенському спорту? - Я вважаю, що цю проміжну ланку між дитячими лігами і професійними обов`язково треба заповнювати. Здібні діти йдуть до універститету. У професійну лігу вони ще не попадають, а студенської ліги до цього просто не існувало. І такі люди просто губилися. Можливо це той етап, на якому вони набуватимуть майстерності, 1, 2, 3 курс, а на четвертому вже дійдуть до того, що зможуть грати за професійну команду. І цей напрям потрібно розвивати. Бо він є основою професійного спорту. Не всі студенти стануть професіоналами, але завдяки баскетболу вони вестимуть здоровий спосіб життя.

Матеріал сайту - http://fbu.kiev.ua/

Comments


bottom of page